приклад інфляційні втрати розрахунок

2024-04-20

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним

 Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом 

2021-04-24

Пенею називається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання і береться за кожен день прострочення виконання

 Ще однією підставою для стягнення пені є закон. Наприклад, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу передбачено стягнення пені за порушення термінів виконання зобов'язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом) 

2017-10-02

 Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами 

2023-03-22

На зобов’язання повернути суму попередньої оплати нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України.

 У випадках, коли постачальник не виконує поставку в обумовлений термін, правові відносини між постачальником і покупцем передбачають повернення постачальником передоплати покупцеві.  Це зобов'язання вважається грошовим згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України. Таким чином, на нього нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України 

2024-04-20

Розрахунок ціни позовних вимог - це відомий процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог

 Використання розрахунку як засіб встановлення обставин справи та зустрічається в судовій практиці оцінка розрахунку саме як докази ("представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову відповідачем не спростовано", "суд знаходить представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову достовірним, що не суперечить всій сукупності зібраних по справі доказів" і т.п.) не впливають на оцінку розрахунку як документа процесуального характеру, до доказів не належить. Тут важливо підкреслити два моменти